• Україна майже остання за нерівністю багатства серед країн, що розвиваються

    Минулого тижня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі презентували Індекс інклюзивного розвитку 2018. Україна посідала 78 місце зі 103 країн. Перша у рейтингу – Норвегія, остання – Мозамбік. ВВП був і залишається основним показником виміру розвитку країни. Водночас, у цього показника є ціла низка обмежень – те, скільки умовних гривень чи доларів припадає на людину згідно з показником ВВП жодним чином не показує як ці кошти розподілені та яку якість життя вони забезпечують. Індекс інклюзивного розвитку (ІІР) є розширеною оцінкою економічного розвитку країн. Окрім оцінки ВВП, цей Індекс вимірює 11 додаткових параметрів. ІРІ складається з 12 показників, вони розбити на 3 великі групи: Зростання та розвиток (ВВП на душу населення в доларах США, продуктивність праці, здорова тривалість життя, зайнятість). Інклюзивність (нерівність доходів, рівень бідності, нерівність багатства, медіанний дохід доларів на день (за паритетом купівельної спроможності) на душу населення). Рівність між поколіннями та стійкість (чисті заощадження, викиди СО2 на одиницю ВВП, державний борг, співвідношення населення працездатного віку до непрацездатного). Для зручності порівняння у рейтингу країни розділено на два сектори – розвинуті (30 країн) та ті, що розвиваються (79 країн) серед яких Україна. У своєму секторі Україна посідає 47 місце. Для порівняння, Молдова – 31 місце, Росія – 19, Польща – 5, Туреччина – 16. Де ж в України ситуація значно гірша за інших, а де краща? У першій групі у нас проблема з зайнятістю – 51 місце. По групі, що відповідає за інклюзивність, у нас досить високі показники – загальне 17 місце та перше (!) місце серед країн, що розвиваються за показником нерівності доходів та рівня бідності. Водночас за показником нерівності багатства Україна на одному з останніх місць (73 з 79). Це може означати, що навіть за концентрації багатства у руках небагатьох родин воно не працює на них і не генерує достатніх доходів для впливу на нерівність доходів. Інше ймовірне пояснення – є певні проблеми зі збором даних, що використовуються. По стійкості Україна має дуже погані показники, загальне місце – 75 з 79. Єдине більш-менш позитивне, це співвідношення населення працездатного віку до непрацездатного (10 з 79). Детальний звіт з оцінки України можна переглянути Ukraine Lower Middle Income Show legend? 5.86 Education 4.75 Basic Services 2.81 Corruption / Rents 2.71 Financial Intermediation 3.29 Asset Building 4.78 Employment 3.84 Fiscal Transfers.

  • Національний банк України підвищив облікову ставку до 16%. Що це означає?

    У кінці січня НБУ різко підвищив облікову ставку – з 14,5 до 16%. За останні півроку регулятор підвищує облікову ставку вже втретє. Головна причина більш жорсткої монетарної політики – прискорене зростання цін. Рішення НБУ підвищити облікову ставку відразу на 1,5% до 16% стало несподіванкою для всіх. Очікувалося, що якщо підвищення і відбудеться, то коливатиметься в діапазоні від 0,5 до максимум 1%. Причина такого рішення – висока інфляція. За підсумком 2017 року вона становила 13,7%, у той час коли ціль Національного банку була 8% ± 2 відсоткових пункти. Як висока облікова ставка стримує інфляцію? У першу чергу вона впливає на вартість кредитів, що надаються Нацбанком комерційним банкам. Чим вища ставка, тим дорожче обходяться банкам позики рефінансування. Як результат – банки підвищують кредитні ставки, що не вигідно позичальникам. Зниження кредитування зменшує попит на товари і послуги, які купуються в кредит. Відповідно, виробники і продавці утримуються від нарощування виробництва та підвищення цін. НБУ прогнозує, що цьогоріч інфляція продовжить залишатися на високому рівні, загальний її показник складе 8,9%. Серед основних чинників, які прискорюватимуть інфляцію: активне зростання споживчого попиту через збільшення доходів населення (очікується підвищення соцстандартів і подальше зростання заробітної плати в приватному секторі), а також підвищення зовнішньої вразливості економіки України через затримку у продовженні співпраці з МВФ. Нагадаємо, останнім часом співпраця України зі своїм головним кредитором зайшла в глухий кут через неготовність офіційного Києва виконати дві ключових умови – прийняти закон про Антикорупційний суд та переглянути ціни на газ в прив’язці до імпортної ціни на блакитне паливо. За оцінкою НБУ, якщо ми не отримаємо транш від МВФ у квітні-травні, можна говорити що програма співпраці закінчена, і до виборів у 2019 році макрофінансової допомоги не буде. Разом із тим, очікування НБУ щодо продовження співпраці з МВФ – оптимістичні. Загалом Україна може отримати від кредитора 1,9 млрд доларів у цьому році. НБУ зробив черговий сигнал Кабміну – варто призупинити неконтрольоване зростання соціальних видатків. Ціна позичання для уряду зросла, це має обмежити плани по підвищенню соцвиплат.

  • RAB-регулювання за поточних умов коштуватиме бізнесу до 1,4 млрд грн щороку

    Обленерго отримали можливість перерахувати тарифи на електроенергію за новою методикою. Як зміниться тариф для споживачів? 10 січня набрала чинності постанова Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), що дозволяє обленерго застосовувати нову методику розрахунку тарифів на електроенергію – RAB-регулювання. Обленерго доставляють електроенергію від виробника до споживачів – підприємств і населення. Вартість послуг обленерго закладається у кінцевий тариф. Застосування методики RAB-регулювання збільшить ціну послуг енергорозподільчих компаній. У чому суть нової методики? Regulatory Asset Base (RAB) – регуляторна база активів. Простіше кажучи, це дроти, стовпи, трансформатори та інша мережева інфраструктура. RAB-тарифи, або стимулююче регулювання, – система тарифоутворення для розподільчих компаній, за якої дохід компанії залежить від якості надання нею послуг/товарів та регуляторної бази її активів. Останню складає власна інфраструктура обленерго, яка використовується для розподілу електроенергії. RAB-регулювання є кращою світовою практикою, що заохочує енергосервісні компанії до скорочення витрат і модернізації мереж. У Великій Британії у 2016-2017 роках при інфляції у 3% тарифи на послуги природних монополій зрости на 28%. Але за це, британці не мають проблем з перебоями електропостачання – їх середня річна тривалість 50 хвилин, тоді як в Україні вона становить 690 хвилин. В Австралії інша проблема – там мережеві компанії спромоглися за декілька років збільшити вартість власних активів в 5 разів і зараз вони одні з найвищих у світі. Як стимулююче регулювання планують застосовувати в Україні? Імплементація RAB-регулювання має здійснюватись за умови ефективного енергетичного регулятора та збалансованого підходу. Але на цьому етапі існує ряд чинників, що ставлять під сумнів майбутній результат новації. Підзаконні акти для впровадження RAB-регулювання в Україні було прийнято ще у 2013 році. Однак протягом 5 років їх положення були суттєво змінені. По-перше, показники граничної тривалості перерв електропостачання знижено в 4 рази: до 150 хвилин для міста та 300 хвилин для села, хоча і вони в 3-6 разів вище за середні показники в ЄС. По-друге, норму дохідності старих активів підвищено з 5% до 12,5%, а нових – зменшено з 14,79% до 12,5%. Таким чином, НКРЕКП встановлює однаковий гарантований рівень прибутковості обленерго для старих (вже існуючих) і нових (ще не створених) активів у розмірі 12,5%. При цьому вартість активів енергокомпаній, визначених за методикою Фонду державного майна, значно перевищує обсяг реально інвестованих в компанії коштів. Наприклад, під час приватизації ПАТ “Кіровоградобленерго” його нинішнім власником було сплачено державі 16 млн дол. за 51% акцій. За результатами переоцінки активів, їхня вартість зросла до 271 млн дол. (тобто у 8,5 рази). Тепер, відповідно до рішень НКРЕКП, власник компанії буде отримувати 12,5% від переоціненої […]

  • (Не) Стабільна гривня. Коливання обмінного курсу – справа сезонних чинників

    Гривня поступово девальвує впродовж останніх місяців. Тільки за перші три тижні січня національна валюта відносно долара подешевшала на 78 копійок. Що відбувається і коли курс стабілізується?  Ослаблення курсу гривні в грудні і січні пов’язане з сезонними факторами, такими як різке зростання бюджетних витрат в кінці року, активізація імпорту, зниження експорту сільськогосподарської продукції. З огляду на те, що населення і бізнес знають про таку сезонність, то зростає попит і на готівковий долар. Надалі на валютний курс впливатимуть фундаментальні фактори і сезонні коливання. До фундаментальних факторів належить стан платіжного балансу, який, у свою чергу, залежить від світових цін на сталь, руду, зерно і нафту, а також від припливу капіталу в країну. Перспективи світової економіки та світових товарних ринків залишаються сприятливими і ставлення інвесторів до України позитивне. Тому, за відсутності негативних сюрпризів у світовій економіці і триваючому співробітництву України з МВФ, притоки і відтоки капіталу в країну будуть збалансовані. Що стосується сезонних чинників, то як правило, валютний ринок стабілізується в лютому. Вже в березні-квітні починається тенденція до зміцнення гривні. Навесні стабілізується експорт і підвищується пропозиція готівкового долара, в тому числі від дрібних аграріїв, які починають фінансувати посівну кампанію. Ближче до осені тренд розвертається і восени ми спостерігаємо ослаблення курсу. В цьому році додатковим негативним фактором може стати підвищена невизначеність напередодні виборів, яка може посилити девальваційні очікування населення майбутньої осені та зими. Але в цілому, ми не очікуємо різких змін курсу гривні в 2018 році і прогнозуємо, що він буде коливатися в діапазоні 26-29 грн/дол.

  • Геннадій Зубко: Ефективне управління податковими надходженнями дозволить збільшити власні доходи ОТГ втричі

    На початок року в Україні створено 665 ОТГ, ще 39 громад очікують рішення ЦВК про призначення перших виборів. Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко розповів VoxConnector про те, що пожвавить динаміку створення об’єднаних територіальних громад у цьому році та як діючим ОТГ збільшити надходження до власних бюджетів.  – Як ви оцінюєте темп створення ОТГ? – Наразі приблизно 70% сільської території охоплено об’єднаними територіальними громадами. Але для нас дуже важлива “якість” громад. Якщо ми будемо наганяти кількість, то отримаємо зворотній ефект в управлінні. Далі для нас важливо активізувати створення ОТГ на рівні міст. Ми очікуємо прийняття законопроекту №6466 про приєднання громад до міст обласного значення (таких в Україні 187 – ред.). Зараз міста стримує одне – проведення виборів для формування ОТГ. Для міст, що об’єднують навколо себе 50% дотичних ОТГ, цей закон дасть можливість дообрати депутатів всіх громад і не проводити загальні перевибори в міськраді. – Власні доходи бюджетів ОТГ зростають в рази швидше, аніж доходи місцевих бюджетів. Цей тренд збережеться? Якою буде динаміка власних доходів ОТГ у наступні роки?  – У перші роки динаміка була “математичною”. Від голів громад не залежало, що в них збільшилися бюджети. Була змінена податкова база. Зараз ми переходимо до аналізу того, як ефективне управління податковими надходженнями може впливати на власні доходи ОТГ. За моєю оцінкою, збільшені від передачі податкової бази доходи бюджетів можна примножити втричі – через ефективне управління. – За рахунок чого? – За рахунок управління земельними ресурсами, управління ставками акцизного податку (нафтопродукти, тютюн, алкоголь), за рахунок роботи з інвесторами по легалізації робочих місць. Також мова про можливість створення мотивації для тих підприємств, що працюють на території громади, але зареєстровані в іншому місці. Це питання активності голів громад. Вони мають показати, яким чином сплачені підприємством податки, працюватимуть на місцеву інфраструктуру. – Що дозволить покращити управління податковими надходженнями? – У грудні минулого року в парламенті був зареєстрований президентський законопроект №7363. Документ передбачає не тільки передачу ОТГ землі за межами населених пунктів. Пропонується передати місцевим радам повноваження з нормативно-грошової оцінки цих земель. Такий крок дасть можливість управляти розміром надходжень земельного податку. Додатково, відповідно до цього законопроекту, мешканцям села відкриється можливість легалізувати свою діяльність через створення ФОП-ів. Такі фермерські господарства будуть платниками єдиного податку четвертої групи. А для мотивації мешканців міськради можуть встановити пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для нових підприємців. Сплачений ними податок на доходи фізичних осіб з орендної плати за нерухоме майно (в тому числі земельні ділянки, паї) буде […]