• Куди їдуть гроші: путівник по відкритих даних України

    Міністерство фінансів за підтримки урядів Німеччини та Великої Британії через GIZ впровадило просвітницький проект про державні фінанси. Представники Міністерства фінансів прочитали серію лекцій для журналістів про деталі складання й виконання державного бюджету. VoxUkraine публікує найцікавіші моменти. Керівник проекту Е-Data Олександр Щелоков розповів про те, коли з’явились відкриті дані, як користуватися E-Data і в яких виданнях роботи пишуть тексти замість журналістів. Запис лекції можна переглянути за посиланням. Як з’явилися відкриті дані? У ХVII cторіччі в одній із крамниць Англії працював галантерейник Джон Грант. Він продавав гудзики та нитки. А ще він був першим, хто почав відслідковувати, скільки людей і за яких обставин помирає, а скільки народжується. Він звів усі дані разом і надав цю інформації уряду Великобританії. Уряд почав використовувати ці дані. Англія була першою країною, яка використовувала відкриті дані для прогнозування чисельності армії. Уряд знав, скільки народжується дітей, скільки з них хлопчиків і скільки доживають до віку 17-18 років. Пройшло 350 років. Можна порівняти, як виглядала табличка Джона Гранта і як  сьогодні виглядає табличка порталу e-data. Нічого не змінилося: все, що люди навчились за 350 років – це робити колонки. Єдине, що змінилось – це технології. Якщо раніше ця інформація друкувалась у книжці один раз на рік, то тепер вона доступна нам онлайн. Відкриті данні є будь в якій країні, але є нюанси… В Сомалі доступ до відкритих даних мають 1,7% людей. На першому місці за рівнем доступу до інформації – Данія. 96,3% людей мають змогу користуватися данними. Середня тривалість життя в Данії – 80 років, в Сомалі – 55,4 роки. Які бувають дані? Розрізняють такі типи даних: закриті, відкриті та публічні. Закриті дані – це дані доступні обмеженому колу осіб. На сьогодні закритоюзалишається інформація для службового користування, дані про банківську та державну таємниці. Вони не підлягають широкому розголосу. Відкриті дані – це дані, які перебувають у постійному доступі в інтернеті. Нам не потрібно запитувати у когось дозволу, щоб їх використати. Публічні дані – дані, які доступні нам завдяки законам, нормативно-правовим актам, відповідям на офіційні запити телефоном, поштою або на e-mail. Основні джерела даних про публічні фінанси України 1. Державні портали Портал E-data — офіційний державний інформаційний портал у мережі інтернет, на якому оприлюднюється інформація про використання публічних коштів та реалізується ідея «прозорого бюджету». Портал системи державних закупівель ProZorro — відкритий ресурс, який пропонує доступ до всієї інформації з центральної бази даних про електронні тендерні торги, які були оголошені з 31 липня 2016 року. Урядовий портал даних — єдиний державний веб-портал відкритих даних, створений на вимогу закону «Про доступ до […]

  • Найбільше у 2017 році пенсії зросли у суддів і прокурорів, найменше – у нардепів

    Восени минулого року Кабмін прийняв пенсійну реформу та осучаснив пенсії. Аналізуємо, як змінився розмір пенсійних виплат для різних груп пенсіонерів. Урядова пенсійна реформа та осучаснення пенсій (їх перерахунок в залежності від темпів зростання середньої заробітної плати – VoxConnector) призвели одразу до двох наслідків – підвищення пенсій та скорочення кількості окремих категорій пенсіонерів з січня 2018 року. Втім, зміна пенсійного законодавства не єдиний фактор, який впливає на кількість пенсіонерів – мають значення смертність та міграція. За даними Пенсійного Фонду, станом на січень 2018 року найбільше скоротилась кількість пенсіонерів-науковців, держслужбовців, військовослужбовців, чорнобильців. Стало більше пенсіонерів-суддів. При цьому середня пенсія суддів у минулого року зросла найбільше – на 2634 гривні. На другому місці пенсіонери прокурори – їхня середня пенсія збільшилась на 1153 грн. Найменшу “прибавку” отримали науковці (+110 грн) та окремі категорії пільгових пенсіонерів, чиї пенсії призначені за законом “Про пенсійне забезпечення” (+230 грн). VoxConnector пропонує ознайомитись з даними Пенсійного фонду про те, як змінились розміри пенсій, і скільки отримують люди похилого віку в різних областях України. Найбільш чисельна категорія пенсіонерів – ті, що отримують пенсії на загальних засадах, нараховує майже 10,5 млн осіб. Це 89,6% загальної чисельності пенсіонерів. Середній розмір таких пенсій станом на 01.01.2018 становив 2 406,37 грн.

  • Кабмін підвищив пенсії колишнім військовослужбовцям та поліцейським

    21-го лютого на своєму засіданні Кабмін прийняв постанову “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб”. Для підвищення пенсій військовим та працівникам МВС у цьому році потрібно 20-25 млрд грн. Звідки візьмуть ці кошти? “Проект постанови передбачає, що з урахуванням фінансових можливостей держави, з 1 січня 2018 року відбудеться поетапне підвищення пенсій представникам силових органів. На першому етапі таке підвищення складе в середньому не менше 1500 гривень”, – пояснив міністр соціальної політики Андрій Рева. Прийняте “осучаснення” пенсій поліцейським та військовослужбовцям потребує серйозних додаткових коштів саме в перші роки реформи, хоча зменшує навантаження на бюджет у майбутньому. Бюджет-2018 збалансовано на межі, у його доходах вже враховано всі можливі додаткові джерела ресурсів: і нові конфісковані кошти (перерахований в бюджет спецконфіскат – це кошти Януковича, отримані корупційним шляхом – VoxConnector), і продаж ліцензій 4G, і збільшення на 50% прибутків державних підприємств, і безнадійні 21 млрд на приватизацію для покриття дефіциту. У цих умовах уряд збільшує пенсії військовим. Формат збільшення передбачає виплату заборгованості за пенсіями працівників МВС у 2016-2017 і підвищення пенсій із 2018 року. Наскільки можна оцінювати за наявною інформацією, на 2018 рік потрібно додатково 10 млрд грн на підвищення пенсій військовослужбовцям і 5,6 млрд на підвищення пенсій працівникам МВС. Плюс 9 млрд грн, що мають бути їм доплачені за 2016-2017 роки – але ці кошти можуть бути розподілені і на 2019 рік. Загалом додаткова потреба у видатках 2018 року складає 20-25 млрд грн. Знайти їх можна двома способами. Перший – збільшити дефіцит. Цей варіант передбачає, що 81 млрд грн, або 2,4% від ВВП дефіциту змінюється на 101-106 млрд грн або близько 3% від ВВП. Другий спосіб – перекрити нестачу за рахунок випуску додаткових державних облігацій, які потім за традицією викуплять державні банки. Збільшення соціальних стандартів може прискорити інфляцію, що в свою чергу згенерує додатковий ресурс для покриття дефіциту. Такі випадки підвищення соцстандартів насправді свідчать про небезпеку політичної складової при бюджетуванні. Під час бюджетного процесу політики “роздувають” бюджет: збільшуються витрати і підшукують під них нові джерела доходів. В резервний фонд при цьому закладається мало коштів, майже відсутній ресурс на покриття економічних ризиків. Такий стан справ свідчить про ризики зростання дефіциту держбюджету.

  • Як продаватимуть державні банки

    Частка держави в банківському секторі сягає 55%. Ощадбанк, Приватбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк займають домінуючу частку на ринку в усіх його сегментах: кредитуванні, випуску платіжних краток, депозитах. Вже у цьому році розпочнеться приватизація цих банків. 21-го лютого на своєму засіданні Кабмін прийняв стратегічний документ – засади реформування державного банківського сектору до 2022 року, або як його ще називають – стратегію розвитку держбанків. У лютому 2016 року уряд вже затверджував подібний документ, але націоналізація Приватбанку змінила роль держави у фінансовому секторі. На сьогодні частка держави в банківському секторі сягає 55%. Держава займає домінуюче положення в усіх його сегментах: кредитуванні, випуску платіжних краток, депозитах. Прийнята стратегія у першу чергу дає нам розуміння того, які з банків  держава залишить у своїй власності, а які – приватизує. На перший погляд задекларована Мінфіном та Нацбанком ціль зменшити присутність держави у банківському секторі – стратегією досягається. Згідно зі стратегією, у 2019 році держава повністю планує приватизувати Укргазбанк, а до 2022 року – Приватбанк. На сьогодні основний мінус Приватбанку це те, що майже весь портфель його корпоративних активів – проблемний. Цей тягар поки нівелює привабливість Приватбанку в очах потенційних інвесторів. Плани Мінфіну щодо Ощадбанку зводяться до продажу його 20% акцій у 2020 з наступним виведенням його на IPO у 2022-му. Шляхом публічного розміщення акцій планується продати ще 25% акцій банку. Держава планує залишитися мажоритарним власником Ощадбанку та Укрексімбанку. Це означає, що лише два банки – Приватбанк та Укргазбанк – будуть повністю продані. І тут виникає ключове питання – навіщо державі взагалі зберігати під своїм контролем Ощадбанк та Укрексімбанк? На мою думку, якщо якийсь продукт або послугу можуть надати приватні банки, то для державі немає сенсу конкурувати з ними. У випадку присутності держави на конкурентному банківському ринку виникає спокуса використовувати свої фінансові активи для фінансування дефіциту державного бюджету, або для кредитування бізнесів пов’язаних з владою осіб. Історія пістрявить випадками, коли державні банки видавали величезні кредити наближеним до влади компаніям. Наприклад, компанія Дмитра Фірташа заборгувала Ощадбанку 100 млн доларів кредиту, і банк намагається його повернути через суди. Також Ощадбанк не може повернути кредити, видані компанії Activ Solar братів Клюєвих на суму 43,89 млн євро та 12,69 млн доларів. Частково знизити ризики політичного впливу може створення у всіх банках незалежних наглядових рад – на сьогодні вони є лише в Укргазбанку та Приватбанку. Але на мою думку, це тимчасове рішення. Залишається ризик, що сьогоднішня влада піде на їх створення, а, наприклад, майбутня вирішить повернути собі прямі важелі впливу на держбанки. Тому, на […]

  • Підвищення ціни газу на 15% збільшить кількість субсидіантів на 600 тисяч родин

    Уряд продовжує переговори з МВФ щодо варіантів підвищення ціни на газ для населення. З 11 по 16 лютого в Україну з візитом приїхала група експертів фонду – газове питання було однією з найголовніших тем для обговорення. Справа в тому, що навесні 2017 року Кабмін узгодив з МВФ підвищення ціни на газ в залежності від ціни імпорту та прийняв відповідну постанову. За затвердженою формулою, з початку опалювального сезону 2017-2018 ціна газу мала зрости на 19%. Кабмін на таке підвищення не пішов. МВФ розцінив дії українського уряду як відмову від виконання взятих на себе зобов’язань. Кредитор наполягає на підвищенні ціни на газ з квітня цього року – без цього Україна не отримає від нього п’ятий транш. І зараз ставки зросли – підвищення має скласти вже не 19%, а 30%. Уряд в свою чергу прораховує різні варіанти зміни формули ціни і пропонує їх Фонду. Один з таких варіантів передбачає повну відмову від принципу визначення ціни газу для населення і перегляду її кожні 6 місяців в залежності від ціни імпорту. За цим варіантом, ціна газу буде визначатися на рік – з 1 квітня 2018 року по 1 квітня 2019 року і так далі і формуватиметься як середньоарифметична ціна імпортного газу на німецькому газовому хабі (NCG) без урахування витрат на транспортування. Такий варіант менш болючий для українців. Він передбачає підвищення ціни блакитного палива на 15%, але це буде не єдиний наслідок. Зі зростанням ціни газу для населення, зросте частка витрат на газ і тепло у структурі доходів кожної родини. Якщо при цьому дохід не зміниться, то таке зростання може привести до того, що все більше сімей будуть претендувати на субсидію. За моїми підрахунками, зростання ціни газу на 15% збільшить кількість потенційних субсидіантів щонайменше на 600-700 тис. домогосподарств. Подібна ситуація вже була в квітні 2016 року, і за підсумками року відбулося зростання числа отримувачів субсидій. Уряд зміг компенсувати це зростання лише у 2017 році, через зміну принципу розрахунку субсидії та підвищення мінімальної зарплати. Кількість домогосподарств, яким призначено субсидію, знизилась із 7,5 млн на початку року до 6,6 млн на поточний опалювальний сезон. Зауважу, що у структурі загальної заборгованості населення за житлово-комунальні послуги борги за газ займають суттєву частку. Станом на кінець 2017 року за даними Держстату, це 43%. Борги за газ склали 12,448 млрд грн, тоді як на початку 2017 року було 6,1 млрд грн. Проте ці дані не повністю відображають реальні борги населення, оскільки більша їх частина – це сума нарахованих субсидій, які не профінансовані […]