Підвищення ціни і тарифів на електроенергію в перспективі – це не ризик, а об’єктивна реальність

Верховна Рада ухвалила закон про ринок електроенергії
unsplash.com
Верховна Рада ухвалила закон про ринок електроенергії. За прийняття відповідного рішення проголосували 277 народних депутатів.

На сьогодні ситуація склалась дуже непроста. ДП “Енергоринок” не може перекрити величезні касові розриви між генерацією і споживанням. Якщо б депутати не проголосували закон зараз, то наступне вікно для голосування відкрилося уже наприкінці травня.

Закон має позитивні новації. Наприклад, в частині приєднання до електромереж – спрощуються умови приєднання при самостійному проектуванні, скорочуються терміни процесу приєднання та інше.

Однак в українських реаліях ринок електроенергії нічого доброго нам не несе. Ринок може згенерувати конкурентну ціну, якщо на ньому багато гравців. А багато гравців, у тому числі іноземних, з’являться в Україні за наявності стабільних правил гри протягом тривалого часу – принаймні, трьох років. А у нас постійно змінюється як не законодавство, так нормативно-правові акти.

Інвестор вбачає у постійній зміні правил непрогнозовані ризики, які він не може оцінити та прорахувати, і тому не хоче заходити на такі умови

Якщо іноземний інвестор не прийде, то варіантів небагато: або наш власний бізнес будуватиме нову генерацію і розвиватиме ринок, або ж ми будемо користуватися послугами того набору гравців, який маємо зараз.

На сьогодні це державні підприємства (Енергоатом, Центренерго і Укргідроенерго), і ДТЕК. Саме вони і визначатимуть ринкову ціну і, враховуючи обмежене коло учасників, визначатимуть її не за ринковими правилами, а в окремих кабінетах. А споживачі будуть за це платити.

Як показує світова практика – лібералізація ринків завжди призводила до зростання тарифів для споживачів. Саме тому підвищення ціни і тарифів на електроенергію в перспективі – це не ризик, це – об’єктивна реальність.

На європейських ринках одразу після лібералізації зростання сягало 60-70%. Зменшення тарифів відбувалося років через три, коли постачальники виходили на якусь конкурентну ціну.

Серед можливих наслідків – зміниться конфігурація нічного споживання. Нічні години низького споживання можуть бути запропоновані за вищу ціну. Якщо відбудеться скорочення нічного ринку, це означатиме, що нічна ціна зростає.

В свою чергу години пік визначатимуться тепловою генерацією, яка у нас на 70% контролюється ДТЕК. Саме він визначатиме маржинальний прибуток в годину пік споживання складом своїх вугільних блоків.

Великі споживачі перейдуть на прямі договори з генераторами. Прямі договори будуть дешевшими оскільки генератор буде зацікавлений у тому, щоб продавати великі обсяги електроенергії.

Велика ймовірність, що закон про ринок електроенергії дозволить зайняти перед європейськими партнерами позицію, мовляв, “ми йдемо ринковим шляхом”, але на практиці його імплементовано не буде.

Одна із причин – закон спровокує соціальну напругу у суспільстві і чергову хвилю зростання тарифів, а перед виборами у цьому ніхто не зацікавлений.

У середньостроковій перспективі можливий ще один наслідок.

Якщо нам таки вдасться синхронізувати власні правила функціонування ринку електроенергії з європейськими, то європейські тарифи можуть виявитися нижчими ніж у нас. Це стане можливим, якщо європейські виробники зайдуть на наш ринок, приміром, з дешевшою електроенергією з відновлювальних джерел. У такому випадку європейські гравці стануть більш конкурентними аніж наші і ми можемо “підсісти” на електроенергію з Європи.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов'язані.