Пенсії по осені рахують. Які зміни чекають на пенсійну реформу восени

Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект про пенсійну реформу.

Реформа передбачає запровадження гнучкого коридору виходу на пенсію, а саме:

  • у 60 років для тих, хто має страховий стаж 25 років. Зараз вимога по страховому стажу – 15 років;
  • у 63 роки при наявності стажу від 15 до 25 років;
  • у 2019 році стає можливим ще один варіант виходу на пенсію: у 65 роки, якщо стаж складає від 15 років до 16 років.

Вже з жовтня цього року відбудеться перерахунок пенсій в залежності від нового встановленого рівня середньої зарплати (“осучаснення”). “Старі” пенсії – для тих, хто виходив на пенсію п’ять, десять років тому – буде підвищено. Люди отримуватимуть справедливі пенсії, більшою мірою пов’язані із тим, скільки років вони працювали та яку зарплату отримували.

Серед очікуваних змін також: відміна частини спецпенсій, підвищення пенсій в залежності від інфляції та темпів зростання середньої зарплати з 2020 року (індексація), зміна підходів до оцінки одного року страхового стажу (зниження “коефіцієнту стажу” з 1.35% до 1%).

Наступний етап пенсійної реформи – доопрацювання законопроекту у парламенті

Зважаючи на дискусії, які розгорнулися за останній тиждень у Верховній Раді та експертному середовищі, вже зараз помітно, що саме може змінитися за цей час.

У першу чергу, може бути змінено підхід уряду по виплати дострокових пенсій працівникам шкідливих професій

У поточній редакції законопроекту пропонується підвищити роботодавцям ЄСВ по окремим категоріям працівників шкідливих професій, і за рахунок цього забезпечити їм більш ранній вихід на пенсію.

Цей підхід не вирішує питання усунення держави від комерційних стосунків між працівниками та приватним роботодавцем, хоча підвищення ЄСВ погоджене з МВФ. Більше того, за розрахунками деяких експертів, навіть підвищене ЄСВ не означатиме бездефіцитність цієї категорії пенсій для пенсійного фонду.

Є багато альтернативних варіантів підходу до цієї проблеми, ось два із них:

Перший – умови дострокового виходу на пенсії працівникам шкідливих професій можуть визначатися на рівні роботодавця і працівника. Це варіант передбачає, що працівник може, наприклад, “проміняти” достроковий вихід на пенсію на медичну страховку від роботодавця або підвищену зарплату.

Другий можливий варіант – введення повноцінних накопичувальних систем. Закон передбачає, що пенсійне забезпечення працівників шкідливих професій відбувається через професійні та корпоративні фонди.

Цей механізм можна доопрацювати.

Зокрема, колективним договором (галузевою угодою) може передбачатися створення корпоративного або професійного пенсійного фонду відповідним роботодавцем/профспілкою або відрахування пенсійних внесків роботодавців до інших пенсійних фондів. Якщо система буде добре пропрацьованою та перехід відбудеться із паралельним відкриттям для інвестування зовнішніх ринків капіталу, це може стати першим кроком  до введення накопичувальної системи на рівні всієї держави.

Окрім  того, у проекті закону може з’явитися вимога про аудит Пенсійного фонду. Це потрібно для виявлення та усунення можливих неефективних видатків та оптимізації процесів.

Можливо також ми побачимо спротив ідеї зниження коефіцієнту стажу – адже його зниження означатиме, що новопризначені пенсії будуть нижчими за ті, яких можна було би очікувати за умов незмінного коефіцієнту

Це може перекреслити цілі реформи, бо вирівнювання “старих” та “нових” пенсій, а також збереження витрат Пенсійного фонду на незмінному рівні, досягалося якраз за рахунок зниження коефіцієнту.

Якщо ж витрати Пенсійного фонду збільшаться, то його неможливо буде вивести на бездефіцитний рівень без підвищення податкового навантаження на працівників.

Єдиний соціальний внесок – основне джерело власних доходів Пенсійного фонду. Після зниження ЄСВ в рамках податкової реформи до 22% дефіцит ПФ збільшився.

Оскільки кількість пенсіонерів та кількість платників ЄСВ в Україні майже однакова, коштів на високі пенсії у ПФ не вистачить.

Підвищення вимог до стажу, ліквідація частини спецпенсій, робота із “шкідливими” професіями, розширення списку платників ЄСВ – все це необхідні та повністю логічні заходи із оздоровлення бюджету пенсійного фонду. Але тільки “болюча” складова реформи – зниження коефіцієнту стажу – може дати необхідний для бездефіцитності обсяг видатків.

Планується, що у другому читанні законопроект про пенсійну реформу буде прийнято восени.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов'язані.