Гроші в обмін на реформи, або Як міжнародна допомога дозволяє підтримувати темп зростання економіки

Гроші в обмін на реформи, або Як міжнародна допомога дозволяє підтримувати темп зростання економіки
pixabay.com
Втрата Україною останнього траншу допомоги від ЄС означатиме, що в країні зупинились реформи.

Минулого тижня Європейська делегація наголосила на тому, що Україна може втратити можливість отримати третій (останній) транш в рамках макрофінансової допомоги ЄС Україні MFA III. Перший транш було надано у 2015 році, коли українська економіка була в кризі. Другий транш Україна отримала в квітні авансом, оскільки не виконала передбачені умови.

Загалом, тісна співпраця з міжнародними донорами, які включають МВФ, ЄС, Світовий Банк та ряд урядів іноземних країн потрібна для майбутнього економічного відновлення та зростання України через кілька причин:

  • Міжнародні донори чинять додатковий тиск на уряд та парламент щодо впровадження реформ, оскільки ті стикаються із політичною опозицією. Ряд важливих законодавчих змін було ухвалено протягом останніх років, оскільки вони були підтримані міжнародними організаціями через технічну допомогу та/або включення відповідних умов до фінансової підтримки.
  • Міжнародна допомога допомагає поповнити міжнародні резерви. Міжнародні резерви в кінці жовтня досягли 18,7 млрд доларів, що більше, ніж у 2014-2015 роках, але може бути все ще недостатнім для фінансування потенційного відтоку капіталу, особливо з огляду на майбутні боргові платежі України.
  • Підтримка міжнародних донорів показує приватним інвесторам, що реформи тривають і, найімовірніше, продовжаться.

В цілому, інструмент допомоги ЄС у формі макрофінансової допомоги – це бюджетна підтримка державі, яка надається за умови виконання передбачених у Меморандумі зобов’язань.

Можлива втрата останнього траншу допомоги цього разу пов’язана із тим, що Україна не виконала чотири вимоги: запуск автоматичної перевірки е-декларацій, зняття заборони на експорт лісу-кругляка, закон про кредитний реєстр НБУ і перевірка інформації про бенефіціарних власників компаній. Всі ці вимоги є нагально важливі.

Відсутність автоматичної перевірки е-декларацій зводить нанівець запущену систему е-декларування доходів та майнового стану осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. В рамках цієї системи було зібрано тисячі декларацій, але перевірено одиниці. Це не дозволяє ефективно знизити корупцію, тоді як антикорупційні заходи визначено серед пріоритетів не лише в рамках допомоги ЄС, але й в рамках Програми МВФ. Натомість сьогодні Національне агентство з питань запобігання корупції в ручному режимі вибирає декларації для перевірки.

У свою чергу заборону на експорт лісу-кругляка було запроваджено як протекціоністський захід з підтримки вітчизняної деревообробної промисловості. Це суперечить зобов’язанням України, взятим відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС та умов членства країни в СОТ.

Зовсім нещодавно президент пообіцяв скасувати цю заборону, але не виконав обіцянку.

Проект закону про створення Кредитного реєстру Нацбанку Кабмін подав до парламенту у вересні 2017 року.

Водночас протягом наступних місяців було зареєстровано три альтернативні законопроекти за авторством депутатів. Така “конкуренція” робить малоймовірним швидке ухвалення важливого закону, який мав би сприяти стабільності банківської системи, зниженню кредитного ризику та підвищенню якості кредитних портфелів банків.

У серпні Україна приєдналась до Глобального реєстру бенефіціарних власників. Це ініціатива Transparency International щодо сприяння прозорості й запобігання корупції. Але зробивши крок щодо відкриття даних про кінцевих бенефіціарних власників, Україна не зробила важливий інший крок з перевірки наявної інформації.

Невиконання взятих Україною зобов’язань в рамках співпраці з міжнародними донорами знижує імідж України як стабільного партнера. Втрата Україною останнього траншу допомоги в рамках MFA III означатиме, що в країні зупинились реформи. Це на фоні затримки траншу позики МВФ негативно позначиться на інвестиційному іміджі України та знизить зовнішню стійкість держави. За оцінками Нацбанку, погашення та обслуговування державного та квазі-державного боргу, номінованого в іноземній валюті, становить 8,2 млрд доларів та 7,8 млрд доларів відповідно. Отже, притік допомоги від міжнародних донорів допоможе Україні втримати резерви на адекватному рівні.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов'язані.