10 з 10: маніпуляція в кожному тезисі. VoxCheck брошури ВО “Батьківщина”

ba.org.ua
Нещодавно в руки VoxCheck потрапила брошура, яку роздавали у наметах ВО “Батьківщина” під назвою “Зупини розкрадання землі!”. Партія активно просуває ідею проведення референдуму за збереження мораторію на землю. “Влада боїться, що народ скаже своє слово. Тому намагається заборонити референдум через підконтрольні суди. “Батьківщина” ініціювала всенародний референдум і збере необхідну кількість підписів”, – зазначено у брошурі.

Автори: Олена Шкарпова, Максим Скубенко, Дмитро Яблоновський, Денис Нізалов, Олег Нів’євський, Олександр Жолудь, Вероніка Мовчан.

Джерело VoxUkraine

Брошура поділяється на дві частини. Перша – критика влади, що хоче провести земельну реформу. Насправді ідеї уряду теж обмежують цей ринок – є ідея продавати тільки до 200 га. Хоча обговорення законопроекту ще триває. Друга частина брошури – наслідки скасування мораторію.

Про плани влади

Спочатку брошура стверджує, що контрольовані владою телеканали, радіо та газети будуть переконувати українців у тому, що після продажу землі вони стануть заможними.

VoxCheck перевіряє факти, а не прогнози – тому сказати, чи будуть ЗМІ просувати цю ідею, ми не можемо. Але влада контролює такі ЗМІ як Перший національний канал (належить Держкомтелерадіо), 5 канал (належить Петру Порошенко), Українське радіо (Держкомтелерадіо) та деякі інші невеликі за аудиторією ЗМІ. Телеканали-лідери мовлення належать бізнесменам – Дмитру Фірташу та Сергію Льовочкіну (“Інтер”), Ігорю Коломойському (“1+1”), Віктору Пінчуку (СТБ, Новий, ІСTV) та Рінату Ахметову (“Україна”). Можливо влада буде проштовхувати реформу через “свої” ЗМІ, але за аудиторією вони значно менші, ніж аудиторія каналів, що належать олігархам.

Але чи захочуть українські землевласники продавати землю? За даними опитування КМІС, яке було проведено наприкінці 2015 року на замовлення USAID, тільки 11% людей хотіли б продати свої паї. Це 3 млн га або 7% від усіх с/г земель в Україні площею 42,8 млн га. Зняття мораторію надає право вільно розпоряджатися своїм активом, але не примушує людей продавати землю. І зі зростанням ціни заможними стануть не тільки ті, хто продасть свої ділянки, а й ті, хто продовжить володіти землею, оскільки з подорожченням землі зростатиме й орендна плата.

Наступне твердження – про цілі влади у земельній реформі:

Маніпуляція. Є суттєва відмінність скасування мораторію від приватизації в 1990х — у той час це були державні активи, і держава як власник вирішувала, що продавати й за якою ціною. Через корумпованість чиновників приватизація проходила за заниженими цінами.

Зараз іде мова насамперед про право власників продати свою приватну власність. Земельна реформа не примушує їх продавати паї, як і не примушує продавати їх дешево. Тому в даному випадку, завдання держави – просвітити громадян, що краще почекати, коли ціни на землю зростуть, і лише тоді продати паї, якщо виникне таке бажання.

Крім того, найвищі ціни на землю – на Мальті та в Нідерландах (понад 60 тис. дол./га). У більшості західноєвропейських країн ціни коливаються від 15 тис до 30 тис дол./га, а у Східній Європі від 1000 до максимум 10 000 дол./га. Хоча за родючістю українська земля схожа на чернозем у США (штат Айова) та Аргентині (La Plata). В останній земля коштує у середньому 12,8 тис доларів/га (дані 2015 року). Тобто, можливо, ціна на землю в Україні буде невисокою на початковому етапі, але 70 тис дол/га українська земля не може коштувати апріорі.

За брошурою, у плани влади також входить девальвація гривні:

Маніпуляція. Курс гривні – плаваючий, і формується не владою, а ринком. Це рівновага між попитом на іноземну валюту та її пропозицією. Для того, щоб гривня обвалилась, Нацбанку треба буде надрукувати багато гривні або викупити з ринку багато доларів.

З 2015 року НБУ є незалежним від президента та Кабміну, тому примусити Нацбанк обвалити гривню буде важко. Більш того, як і на нерухомість, ціни на землю в Україні часто встановлюються в доларах (зокрема і у цій брошурі), тому навіть припустивши, що є план “обвалу гривні”, зовсім не гарантовано, що він призведе до зниження доларової ціни на землю.

Маніпуляція. Станом на жовтень 2016-го борг населення за комуналку справді був 16,9 млрд грн, і наприкінці року загальна сума підвищилась до 23 млрд. Крім того, взимку Мінюст запровадив реєстр боржників, за справами яких винесено виконавче впровадження (тобто кредитор звернувся до суду та отримав позитивне рішення). Щодо впровадження пені за борги, то відповідний законопроект поки що не працює і чекає на друге читання.

Але тарифи за комуналку (перш за все за газ) в Україні збільшені для населення через те, що воно багато років платило за заниженими цінами. Це створило величезний дефіцит Нафтогазу України, який підконтрольний урядові (а не олігархам) та призвело до дотування багатьох комунальних послуг держбюджетом.

Сьогодні, після підвищення тарифів, домогосподарства, що не можуть платити за комунальні послуги через низькі доходи, отримують субсидії – причому незалежно від наявності боргу (але за умови, що родина реструктурувала борги, якщо вони є).

У будь-якому випадку, на відміну від селян, міські мешканці переважно не мають землі, щоб її продати. Тому нелогічно пов’язувати зростання тарифів із примушуванням саме селян зробити той чи інший крок.

Маніпуляція. Продаж землі іноземцям вже давно заборонений Земельним кодексом України (Глава 5, ст. 22, п. 5).

Навіть якщо це раптом стане можливо, для того, щоб перепродати землю іноземцям, для початку її потрібно купити. В олігархів або іноземців навряд чи вистачить коштів, щоб скупити всю українську землю, яка оцінюється від $27,7 млрд до $83,1 млрд (при умові, що 27,7 млн га, що належать населенню, будуть коштувати приблизно 1000-3000 дол/га).Крім того, перепоною для масового входження іноземців не лише на ринок землі, а й на будь який інший ринок в Україні є корупція, економічна нестабільність, війна на сході, непрозоре оподаткування та невисока привабливість країни з точки зору ведення бізнесу.

Якщо ж припустити, що іноземці кинуться купувати українську землю, на цей випадок уряд планує (див. законопроект) обмежити кількість земель у власності однієї особи. Тому, якби дійсно уряд мав плани нажитися на спекуляції, то про таке обмеження ніхто би не згадував.

Про наслідки земельної реформи

Друга частина брошури про наслідки реформи земельного ринку починається з того, що вартість продуктів в Україні зросте.

Маніпуляція. Наразі майже вся земля використовується у сільськогосподарському виробництві, Україна вже є важливим експортером багатьох сільськогосподарських продуктів – пшениці, кукурудзи, ячменю, насіння соняшнику та ін. Якби така експортна орієнтованість кардинально змінювала внутрішній ринок, то вже спостерігались би ті наслідки, що описано у тексті.

Через мораторій на землю українці не можуть залучити кошти на розвиток своїх господарств. Зняття мораторію збільшить горизонт планування та уможливить залучення довгострокових інвестицій у вирощування та переробку. Отже можна очікувати, що фермери будуть більше інвестувати не лише в зернові, а й, наприклад, у садівництво чи ягідництво, які потребують довгострокових інвестиції, тобто асортимент української продукції може насправді навіть збільшитись.

Маніпуляція.  Іноземні компанії не можуть купувати українську землю через заборону у Земельному кодексі. Якщо потрібно, Україна може ввести додатковий мораторій на купівлю землі росіянами.

Росія, як конкурент України на зовнішніх ринках, справді може бути зацікавлена в уповільненні розвитку нашого сільского господарства. Тому продовження мораторію є більш вигідним для Росії, ніж його зняття. І агітація за продовження мораторію є скоріше грою на підтримку Росії, ніж на підтримку українських аграріїв.

Пункт 3. Маніпуляція. Закон про обіг с/г земель жодним чином не стосується обігу ГМО, для цього є інші законодавчі акти. Очікується, що скасування мораторію навпаки збільшить кількість робочих місць на селі, переважно у малих фермерських господарствах та не в агробізнесі – оскільки купівельна спроможність власників землі зросте.

Пункт 4. Маніпуляція. Статистика щодо кримінальної ситуації правильна, але створення робочих місць, як було зазначено вище, та збільшення добробуту населення скоріше зупинить процес зростання злочинності.

Пункт 5. Маніпуляція. Трудова міграція – вже розповсюджене явище в Україні. За даними опитувань, одномоментно за кордоном працюють близько 1,5 мільйонів українців. Більшість із них кілька разів на рік повертаються до України. Цифра 15 млн. населення, що залишиться в Україні після відкриття ринку – взагалі ні на чому не ґрунтується.

Висновок

Ця брошура високо маніпулятивна. Замість побудови аргументів на причинно-наслідкових зв’язках, що базуються на економічній теорії та емпіричних даних, брошура перераховує усі міфи та стереотипи українського населення та штучно прив’язує їх до відкриття ринку землі. Автори брошури використовують психологічний прийом створення умовного рефлексу, який також часто використовують рекламісти – classic conditioning. Вони без обґрунтованого логічного зв’язку прив’язують  тему ринку землі, до якої багато людей можуть ставитись нейтрально, до фактів, що сприймаються багатьма однозначно негативно – ГМО, агресія РФ, злочинність тощо. При інтенсивній комунікації такі факти підсвідомо прив’язуються до сприйняття ринку землі. В результаті тема лібералізації ринку починає викликати негативну реакцію людей.

Таким чином, замість діалогу про плюси і мінуси відкриття ринку землі з використанням раціональних аргументів суспільство отримує підсвідому негативну емоційну прив’язку до теми.

 

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов'язані.